Белых Виктор Иванович
Начальствующий епископ ОЦХВЕ (1992-2001)
С тобой, град Голгофы, Сион благодатный,
С Невестой Христовой я в Церкви стою.
Народ твой в юродстве, унижен, незнатный –
Ему утешенье на арфе спою.
Ты храм всех народов, Дом Бога Живого,
Иаков возлил на тебя свой елей,
Врата твои видя до Града Святого,
На жезл поклонился в конце своих дней,
Ты Духом водимая, знамя свободы
Несёшь чрез века, возвещая любовь.
Да знают Христа племена и народы.
Он Бог ваш! Спаситель! Зовёт вновь и вновь…
Ты светишься солнцем, блистаешь зарёю,
Светилом сияешь планете Земля
И всем, омрачённым греховною тьмою,
Тропу освещаешь сиянием дня.
Сокрытой на поле жемчужиной славы,
Тебя приобрёл на Голгофе Христос.
Пленённую узами смертной державы,
Невестою славы на небо вознёс.
Хитон твой – одежда, омытая Кровью –
В крещении Духом ей святость дана.
И Новым Заветом, Голгофской Любовью
В виссоне Невесты предстала она.
Ты – плод горьких мук Гефсиманского сада
И ран, бичеваний, мучений Христа.
Ты – плод унижений до смерти и ада,
В Христа Воскресенье – как небо чиста.
Ты – колос Голгофы! Зерно, умирая,
Взрастило тебя благодатью святой,
Чтоб быть тебе в житницах Божьего рая,
Как жатва созреет, под серп неземной.
Идёшь ты пустыней, где зной и невзгоды,
И Ирод, и Нерон встречались в пути,
Но веру живую чрез многие годы
До этих, последних, смогла донести.
Сносила ты камни, кресты и сожженье –
С Стефаном молилась, прощая, любя,
И многих родила в скорбях, униженьях
На жертву, за жертву, роняя себя.
И в веке двадцатом верна Слову Жизни,
Всю волю Христа ты вместила Одна,
Хоть много подруг здесь в пути до Отчизны,
Средь них Тебе слава Невесты дана.
Ты терпишь, как Анна, как Иов, страдаешь.
С надеждой на Бога молитва твоя,
И пращою веры ты льва побеждаешь,
Скалой невредимой стоишь средь огня.
Ты – добрая, нежная, руки святые
Ко всем простираешь, навстречу нужде,
И все тебе ближние, в горе родные…
Ты милость окажешь всегда и везде.
Виновная – каешься, просишь прощенья,
В обиде? Вину покрываешь любя…
Ведь Бог твой простил тебе все прегрешенья,
И в жертву за грех твой Он отдал Себя.
Ты немощных, слабых приносишь в молитве,
Заблудших выводишь со скользких путей,
Всегда ты на страже и часто в злой битве,
Овец защищаешь от вражьих сетей.
Ты мирная, скромная, с честью священной,
Ты – соль всей земли, в тебе чисты уста,
Ты кроткая духом, в одежде нетленной.
И мудра как змей, и как голубь проста.
Дафан, Авирон и Кореево племя
Твой стан побуждают на ропот и гнев –
То сеется злое средь доброго семя:
Не спит и не дремлет рыкающий лев.
Ещё один год ты прошла по пустыне,
И в новом желаю от Бога всех благ,
Будь верная в Боге, спасённая в Сыне,
Одежды храни, чтобы не был кто наг.
Грядущий стоит где-то там, у порога,
Израиль восстанет Мессию принять,
В неверье распял он Спасителя Бога,
Чтоб верою, в муках, прощенье взыскать.
Венец твой, Невеста, не тернием свитый –
Христова ты слава, священство Царей,
Твой – избранный род, род святой, именитый
Стоит у порога Небесных дверей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.